Замість лущення й оранки: як ACTROS RO зберігає вологу на півдні

На півдні України агрономічна арифметика проста: усе, що не зберегло вологу в профілі ґрунту, обнуляє врожай ще до сівби. Кожен зайвий прохід техніки, кожна обернена пластом ґрунту брила висушує верхній шар саме тоді, коли він має бути готовий прийняти насіння.

У ФГ «Ім. Т. Г. Шевченка-2010» на Миколаївщині під цю реальність чотири роки тому переписали технологію підготовки ґрунту під озимий ріпак. Замість традиційної зв’язки «лущення плюс оранка» господарство перейшло на один прохід дисколаповим культиватором BEDNAR ACTROS RO 4000R. За цей час агрегат обробив понад тисячу гектарів, без жодного ремонту. Своїм досвідом ділиться агроном господарства Олександр Павленко.

Озимий ріпак прощає мало. Дрібне насіння вимагає рівного, дрібнокомкуватого ложа і збереженої капілярної вологи в зоні висіву. У посушливій зоні це робить якість обробітку питанням не комфорту, а вижити чи ні.

«Зупинилися саме на цьому агрегаті через найкращу на ринку відповідність ціни та якості. Основне завдання, для якого купували цей культиватор: це був обробіток ґрунту під сівбу озимого ріпаку, адже ця культура має дрібне насіння і дуже вимоглива до якості обробітку.»

ACTROS RO за один прохід виконує підрізання та перемішування пожнивних решток передніми дисками великого діаметра, розпушування ґрунту стійками на задану глибину, вирівнювання та ущільнення поверхні задніми котками. Для ріпаку в «Шевченка-2010» це означає робочу глибину 20 см і поле, на якому коток уже закрив вологу під самим верхнім шаром.

До переходу на ACTROS під ріпак тут робили класику: лущення стерні, потім оранка. Дві операції, два проходи, дві амортизації, два рахунки на дизпаливо.

«Раніше під ріпак виконували лущення стерні та оранку, що було значно більш енергозатратно, а нині ту саму роботу виконує один агрегат. Хоча й оранка має свої переваги, але для нас головним лімітуючим чинником є волога, тому тут перевага все ж на боці ACTROS. Крім того, нині ми витрачаємо менше пального, що позитивно впливає на загальну економіку виробництва.»

Це не аргумент проти оранки в принципі. Це аргумент проти оранки в зоні, де перший лімітуючий фактор називається міліметр опадів. Коли вологу не з чого надолужувати, технологія, яка її не висушує, виграє в цей конкретний рік навіть проти агрономічно сильніших схем.

Господарство працює на важких ґрунтах. Для дисколапового культиватора з робочою глибиною стійок до 35 см це означає, що теоретичний максимум і практичний оптимум не співпадають.

«Також пробували робити обробіток під соняшник на більшу глибину. Господарюємо на важких ґрунтах, тому на глибині до 30 см трактор ішов нормально, а вже глибше йому було трохи тяжко. Агрегатуємо культиватор із трактором John Deere потужністю 340 к.с.»

Висновок із поля: 340 к.с. на ACTROS RO 4000R дають комфортну глибину обробітку до 30 см на важких ґрунтах. Глибше потрібно або більше потужності, або інший тип агрегата. Це чесне обмеження конфігурації, а не машини.

Задній коток ACTROS вирівнює і ущільнює поверхню після проходу стійок. У вологому регіоні це переважно про вирівнювання, у посушливому це насамперед про закриття капілярів верхнього шару, щоб збережена нижче волога не випаровувалася.

«Зважаючи, що ми працюємо в посушливій зоні, агрегат забезпечує ефективне накопичення та збереження вологи, а це дуже важливо в наших умовах. Відповідно, досвіду роботи на перезволоженому ґрунті в нас не було.»

Окремий нюанс: безпосередньо перед сівбою поле в «Шевченка-2010» проходять шлейфовою бороною, а потім сівалкою. ACTROS закриває макрорівень структури, шлейф вирівнює мікрорельєф під дрібне насіння ріпаку.

Один із корисних висновків із цього кейсу: чесно описане обмеження.

«Працювали цим культиватором лише після зернових культур, які залишають після себе небагато пожнивних решток, як порівняти, наприклад, із соняшником та кукурудзою.»

У «Шевченка-2010» ACTROS веде роботу після зернових. Після кукурудзи й соняшнику з великою біомасою пожнивних решток господарство його не використовує. Це не означає, що дисколапова схема для таких умов не підходить (інший кейс на Львівщині показує протилежне), але кожне господарство визначає свою операційну межу. Тут вона саме така.

Цифри за час експлуатації виглядають так: середній виробіток близько 30 гектарів за зміну, сумарно понад тисячу гектарів, нуль ремонтів за чотири сезони.

«За робочий день обробляємо в середньому 30 га, залежно від того, який ґрунт. Буває надто сухий, тоді працюємо повільніше. На вологому також швидкість нижча, а найпродуктивнішу роботу агрегат забезпечує, коли ґрунт трохи підсох після дощу. Всього за час експлуатації він у нас обробив понад 1 тисячу гектарів. За час роботи ще нічого не ремонтували. Агрегат простий в експлуатації та налаштуванні.»

Підрядно з цим стоїть локальний сервіс: культиватор куплено у «НФМ Агро», і саме там господарство забезпечує сервісну підтримку. Для машини, яка стоїть у графіку весна-осінь, доступність дилера в межах одного логічного робочого дня важить так само, як специфікація рами.

JOY OF FARMING
[email protected]
BEDNAR FMT s.r.o.