Ще задовго до початку повномасштабної війни та пов’язаних із нею економічних труднощів власники вітчизняних агрокомпаній активно шукали реалістичні способи зниження витрат на вирощування сільгоспкультур. І водночас — мінімізації впливу хімічних препаратів на стан посівів та родючість ґрунту.
По-перше, гербіциди коштують чималих грошей і до того ж дорожчають із кожним роком. Їх застосування на соняшнику та кукурудзі обходиться в декілька тисяч гривень на гектар щороку.
По-друге, гербіциди, на жаль, не завжди спрацьовують саме так, як того очікує агроном, прочитавши інструкцію до препарату. На їх ефективність впливає ціла низка чинників: від вологості ґрунту та якості обприскування до наявності резистентності у бур’янів. Але найбільша проблема — фітотоксичний вплив гербіцидів на культурні рослини із затримкою їх розвитку, а також таке неприємне явище, як післядія на наступну культуру.
Найбільш очевидною альтернативою хімічним засобам боротьби з бур’янами є ретельний і своєчасний механічний обробіток ґрунту. Провокація сходів бур’янів і падалиці восени, передпосівна культивація навесні разом із застосуванням ротаційних і зубових борін забезпечують хороші результати.
Тим не менш смітна рослинність уперто сходитиме на полі — хвиля за хвилею, тому на посівах просапних культур украй доцільним є застосування міжрядних культиваторів. Ці агрегати буквально вичищають міжряддя від небажаних «гостей», полишаючи по собі чисту розпушену землю.
Втім, і міжрядні культиватори мають свої недоліки, головний з-поміж яких — загроза підрізання частини культурних рослин у рядках. Звісна річ, жоден власник не захоче такого «порятунку», коли щонайменше 10 % соняшнику чи кукурудзи буде знищено, та ще й за свої гроші.